Хвороба БлаунтаГоловна » Довідник ортопеда » Б » Хвороба Блаунта

Хвороба Блаунта ( m. Blount ), деформуючий остеохондроз великогомілкової кістки, синдром Барбера, деформуючий епіфізи великогомілкової кістки, tibia vara, хвороба Ерлахера - Блаунта - Бієзиня.

Хвороба Блаунта відноситься до групи локальних епіфізарних дисплазій, пов'язаних з спотворенням зростання епіфізарної пластинки. Після її розрідження й розпушення настає передчасна осифікація медіальної частини зони росту проксимального кінця великогомілкової кістки. Хвороба нерідко носить вроджений характер, про що свідчать випадки сімейного ураження. Найбільш схильні до захворювання діти у віці від 1 року до 3 років, частіше дівчатка. При односторонній патології зазвичай викривлена ліва голінь, причому на іншій кінцівці може бути компенсаторне вальгусне викривлення гомілки. У момент навантаження і ходьби варусна деформація ураженої кінцівки збільшується в середньому на 10 - 15°, що пов'язано з розхитаністю малогомілкового колатерального зв'язку колінного суглоба. Бічна нестійкість в колінному суглобі більш виражена у дітей до 4-5-річного віку в залежності від тяжкості деформації. Прогресування деформації збігається з періодами росту дітей. Ступінь варусного викривлення коливається від 8 до 50°, причому у випадку двосторонньої локалізації викривлення не буває симетричним, ліворуч деформація носить більш тяжкий характер, ніж справа.

Варусне викривлення у всіх випадках поєднується з внутрішньою ротацією гомілки, величина якої іноді може доходити до 80°. Постійним симптомом захворювання є кульгавість, рекурвація коліна, виступання головки малогомілкової кістки, дзьобовидний виступ на рівні верхнього метафіза великогомілкової кістки, диспропорція співвідношень між довжиною верхніх і нижніх кінцівок, плоскостопість і атрофія м'язів гомілки. Внаслідок важкої варусної деформації може мати місце підвивих надколінника і гомілки назовні. Можливо поєднання деформуючого остеохондрозу з іншими вадами розвитку.